Перейти до вмісту

грімниця

Матеріал з Вікіджерел
грімниця

Грімни́ця, ці, ж. 1) Ударъ грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Грімни́ця, ці, ж. 1) Удар грома. Молния с громом. Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свеча, зажигаемая во время грома (согласно народному верованию). Черниг. 3) = Громни́ця.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Грімни́ця, ці, ж. 1) Удар грома? Молния с громом? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свеча, зажигаемая во время грома (согласно народному верованию). Черниг. 3) = Громниця.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937