гріти

гріти

Грі́ти, грі́ю, єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой, місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. I. 137. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. I. 535. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. Ном. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Грі́ти, грі́ю, єш, гл. 1) Греть, нагревать, согревать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой, місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. I. 137. 2) Гріти самова́рь. Ставить самовар. Пятигорск. окр. 3) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. I. 535. 4) — покло́ни. Бить с усердием поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92. 5) — чупри́ну. Потеть от усилий, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). 6) Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогреть змею на груди, приласкать неблагодарного. Ном. 7) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду в ком. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Грі́ти, грі́ю, єш, гл. 1) Греть, нагревать, согревать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой, місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. I. 137. Гріти самова́р. Ставить самовар. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. I. 535. 3) — покло́ни. Бить с усердием поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92. 4) — чупри́ну. Потеть от усилий, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогреть змею на груди, приласкать неблагодарного. Ном. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду в ком. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937