гуменний (слово)
гуменний
|
|
Гуме́нний, ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. I. 87. Kolb. I. 68.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Гуме́нний, ного, м. По образ. прил. Прикащик при гумне, надзирающий за работами там; сторож при гумне, гуменщик. Рудч. Ск. I. 87. Kolb. I. 68.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гуме́нний, ного, м. По образ. прил. Прикажчик при гумне, надзирающий за работами там; сторож при гумне, гуменщик. Рудч. Ск. I. 87. Kolb. I. 68.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937