гунцвот

гунцвот

Гунцво́т, та, м. 1) = Гунцво́л. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) Мн. = Му́цик 2. Вх. Лем. 436.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гунцво́т, та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Гунцво́т, та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) Мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937