гущавник
гущавник
|
|
Гущавник, ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Гуща́вник, ка, м. = Гуща́к. Вх. Зн. 13.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гущавник, ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937