Гіпноза та навіяння і значіння їхнє для людини/Засоби спричинити гіпнозу
| ◀ Замасковане навіяння | Гіпноза та навіяння і значіння їхнє для людини Засоби спричинити гіпнозу |
Ступінь гіпнози та гіпнотичного навіювання ▶ |
|
Гіпнотизувати може кожна людина, що знається на фізіології та психології, але треба пам'ятати, що гіпноза в руках навіть і цих людей, вже не кажучи за тих, що нічогісінько не тямлять, може бути великою загрозою та шкодою для людей.
Тому треба вітати закони радвлади, що забороняють переводити гіпнотичні сеанси не-лікарям.
Тільки в руках тямущих що-до гіпнози лікарів гіпнозою та навіюванням можна користуватись як ліками.
Провадження гіпнози лікарями мусить бути поставлено також під певний контроль.
Користуватись гіпнозою як розвагою та як засобом здирати гроші аж ніяк дозволити не можна. Це не є вже таке нешкідливе явище, як багато про це думають.
Тепер я маю завданням познайомити з тими шляхами, якими можна привести людину в гіпнотичний стан.
Насамперед мушу підкреслити, що всякі реклами, засоби „найкращі“ й т. инш. не існують.Існує безмежна кількість засобів як в практиці, так і в техніці гіпнози.
„Усі дороги ведуть до Риму“ при вмілій орієнтації та техніці.
Треба пам'ятати, що гіпноза спричинюється асоціятивними явищами звичайного сну, шляхом навіяння. Отже головна мета полягає у вихованні умовного рефлексу, що гальмує кору головного мозку.
До чинників, що сприятимуть цьому, належать:
1) фізичні чинники, що безпосередньо впливають на орган чуття (роздратування чуття, зору, слуху);
2) навіювання словом.
Ніяких трафаретних форм у техніці гіпнози не повинно бути.
Гіпнозу можна спричинити найрізноманітнішими способами. Головна передумова — це спричинення асоціятивних явищ, що супроводять сон.
Гіпнотизувати — це значить привчати людину спати за навіюванням.
Ті пояснення, що обмежуються певними трафаретними формами та способами, не витримують жодної критики. Ще й тепер є багато авторів у питаннях гіпнози, які кажуть, що гіпнотизери мало-що не родяться такими й що вони мають незвичайну силу.
З власної практики за приклад можу навести такий випадок. До мене зайшов хорий, що просив загіпнотизувати його з метою лікування. У цей час в оселі перебував поет Гео Шкурупій, який раніш заперечував, що загіпнотизувати може кожна людина. Користуючись з нагоди, я йому запропонував простежити це на досвіді. До хорого я удався з пропозицією, що передам його гіпнотизерові Шкурупієві, і після того, коли засне, то йому буде зроблено відповідне навіяння з метою лікування. Треба сказати, що Шкурупій почав гіпнозу своїми способами, що їх ніде ніхто не описував. Не минуло й 5 хвилин, як хорий заснув і виконував усі навіяння. Це зайвий доказ того, що гіпнотизувати може кожна людина культурна, яка свідомо ставиться до цієї справи.
Основні передумови гіпнотизації — бажання та довір'я з боку об'єкту знатися на фізіології, психології та певній треніровці що до уміння спричинити умовний сонний рефлекс з боку гіпнотизера.
Мал. 2.
Проте найчастіше за науковими даними вживають таких способів: один — фіксація погляду, а другий, комбінований, — фіксація погляду зі словесним навіянням.
Щоб спричинити гіпнозу фіксацією погляду (Мал. 2) примушують об'єкта пильно дивитись на невелику блискучу річ, що її тримають на віддаленні 8–10 дюймів від лоба.
Погляди обох очей зосереджують на цій речі, й завдяки сильному сходженню зорові вісі сходяться вельми, чому стає напруженість, спочатку досить неприємна, а далі це спричинює втому, потім спокій, млявість, сонливість — і через рефлекторне гальмування кори головного мозку за 10–12 хвилин настає гіпнотичний сон.
Цей спосіб спричиняти сон — чисто фізичний, без словесного навіювання, чому його самого вживають гіпнотизери рідко. Є багато суб'єктів, що одразу не піддаються гіпнозі, але повторними сеансами в них проте виховують сонний умовний рефлекс, привчають їх, так би мовити, засинати, і вони нарешті цілком піддаються гіпнозі.
Другий спосіб, що їм найчастіше користуються, це фіксація погляду в супроводі словесного навіювання.
Тут так само фіксують раніш погляд об'єктів на якійсь речі й через кілька хвилин одним голосом навіюють об'єктові звичайне асоціятивие явище сну.
Усі навіювання провадяться на зразок того, як мати заколисує дитину, і повторюються по кільки разів, доки об'єкт не призвичаїться засипати.
Об'єктові навіють, наприклад, що в нього важчають повіки (вони й справді втомлюються від довгого пильного погляду на річ), далі важчають руки, ноги, все тіло, настає отупіння думок, волі.
Потім трохи владним голосом зазначають, що повіки очей змикаються й що настає сон.
Уже через 10–15 хвилин справді сон настає (Але буває часто, що сеанс продовжується до 30 хв. і більше).
Щоб гіпнотичний сон був глибший, вживають часто такої методи: підчас сеансу будять об'єкта, а потім знову гіпнотизують. Часом повторюють це кільки разів, аж поки не наступає глибокий сон.Часом при гіпнотизуванні досить буває монотонного повторювання одного слова „спи“, як настає гіпнотичний сон. Ті гіпнотизери, що не уявляють собі процесу гіпнози з наукового боку, створюють підчас гіпнози цілу містичну загадковість з усякими кривляннями.
Містиці тут немає, розуміється, жодного місця, бо перед нами відбувається звичайне, таке природне здоровій людині явище, як штучне виховування умовного сну — гіпнози.
Підчас гіпнотичного сну між загіпнотизованим та тим, що гіпнотизує, є особливий звязок — рапорт, через що загіпнотизований переймає від гіпнотизера усі його навіювання та ілюзії уявлення. Цей звязок залишається протягом усього сеансу й лише в найглибшім гіпнотичнім сні він втрачається, й тоді об'єкт ніяких навіювань не переймає.
Мал. 3. Мал. 4.
Для більшої наочности візьмемо два грубо схематичні малюнки за Платоновим. Малюнок 3 уявляє собою мозок людини, що міцно спить звичайним сном. Загальмовані всі відділи головного мозку і звязків з зовнішнім світом немає.
Мал. 4 нагадує стан кори головного мозку, що загальмовано умовним сонним рефлексом.
Залишилась незагальмована лише одна маленька слухова сфера, що тримає звязок (рапорт) із тим, що заснув, та тим, що гіпнотизує.
Через цей відділ ідуть тільки роздратування, що їх навіює гіпнотизер і що спричинюються до зміни ріжних умовних рефлекторних процесів у різних напрямках і відділах кори мозку.