Перейти до вмісту

Да вари, мати, вечеряти

Матеріал з Вікіджерел
Про текст
Назва: Да вари, мати, вечеряти
Записано в: м. Коростишів на Житомирщині
Дата запису:
Записувач:
Записано від:
Жанр:
Опубліковано в: Політичні пісні українського народу XVIII-XIX ст. З увагами М. Драгоманова. Ч. І, розд. 2. Женева, 1885., с. 134-135
[[Файл:|300px|безрамки|центр]]


"Да вари, мати, вечеряти:
На сторожу загадали".
"Кажи, синку: коня нема".
"Казав, мамцю, не раз, не два,
Що в козака коня нема;
Да мені коня в скарбу дають,-
На сторожу висилають".
"Да вари, мати, вечеряти:
На сторожу загадали".
"Да кажи, синку: сідла нема".
"Да казав, мамцю, не раз, не два,
Що в козака сідла нема;
Да мені сідло в скарбу дають,-
На сторожу висилають".
"Да вари, мати, вечеряти:
На сторожу загадали".
"Да кажи, синку: нагайки нема".
"Казав, мамцю, не раз, не два,
Що в козака нагайки нема;
Да мені нагайку в скарбу дають,-
На сторожу висилають".
Ох, заслали на сторожу,
В чисте поле на могилу.
Пущу коня на долину,
А зброєньку повішу на ялину,
А нагаєчку на дубочок -
Сам ляжу спати на часочок.
Щасливая годинонька,-
Аж приходить дівчинонька;
Виламала черешеньку
Да вдарила по личеньку,
Да вдарила по білому -
Затужила по милому:
"Встань, козаче, годі спати,
Турки ідуть, коня займуть,
Коня візьмуть до прилуки,
Тобі зв'яжуть назад руки.
Коня візьмуть - другий буде,
Тебе візьмуть - вже ж не буде!.."

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).