Дві білки і лисиця

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дві білки і лисиця
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Дві білки знайшли горіх і повадилися між собою.

 — Він мій, — сказала перша білка, — бо я його перша увиділа.

 — Ні, він мій, — кричала друга. — Я його підняла. Услухала сей спір лисиця.

 — Не вадьтеся, — сказала вона, — я помирю вас! Стала між білками, розкусила горіх і сказала:

 — Сія половина належить тому, хто увидів горіх, сія же — тому, хто його підняв; а зерно — мені: за те, що я вас помирила.

По сих словах передала білкам порожні скорлупи, зерно ж положила собі в рот і втекла.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).