Дві білки і лисиця
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дві білки знайшли горіх і повадилися між собою.
— Він мій, — сказала перша білка, — бо я його перша увиділа.
— Ні, він мій, — кричала друга. — Я його підняла. Услухала сей спір лисиця.
— Не вадьтеся, — сказала вона, — я помирю вас! Стала між білками, розкусила горіх і сказала:
— Сія половина належить тому, хто увидів горіх, сія же — тому, хто його підняв; а зерно — мені: за те, що я вас помирила.
По сих словах передала білкам порожні скорлупи, зерно ж положила собі в рот і втекла.
 | Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
