денник

денник

Де́нник, ка, м. Дневник.

*Денни́к, ка́, м. Род станка для лошадей, где они стоят без привязи. Пир. у., Конон.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Де́нник, ка, м. Дневникъ.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Де́нник, ка, м. Дневник.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937