«Самовизначення для всіх
Народів світу — наше гасло»,—
Антанта каже, і мені
Та мова, як по серцю масло.
І ще б пак: бо чи ж я не син
Свободолюбного народу?
Спасибі ж тіточці, вона
Готує, певно, й нам свободу.
Ми всіх,— так тьотя прорекла,—
Озброїм проти большовизму,
Щоб од народів одвести
Страшну всесвітню катаклізму.
І от озброїла ляхів,
А ті, не знавши, видно, броду,
Пішли на мирний наш народ...
Це нам дають таку свободу.
Імпер'ялісти москалі
Від неї теж дістали зброю
І от воюють проти нас,
Що так бажаємо спокою.
А бандам спільних ворогів
Найкращу тим дають нагоду
Сміліше нищити наш край.
Це нам дають таку свободу.
В краю Вольтера і Руссо
Свободою щось дивне зветься,
А бандами там звуть народ,
Що за права людини б'ється.
І от нас віддають катам,
Щоб кров точили з нас, як воду.
Невже ж не вдячні ми за те,
Що нам дають таку свободу?