Де пряжі кінець

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Де пряжі кінець
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Пішла дівка заміж. Довелося їй пряжу звивати, - вона не знала, де кінець нитки.

Дивилась, дивилась, не могла знайти. Коли каже:

- Чоловіче, запрягай коней, поїдемо до мами в гості! От чоловік запряг коней, ідуть собі до мами в гості, їдуть вони, а дві дівчини пасуть товар і ті дівчата собі гуляють. А та жінка каже до тих дівчат:

- Гуляєш, чорти твою матір! А де в нитки кінець, то не знаєш! А ті дівчата кажуть:

- Чому не знаю! Верхня нитка в чинах. Так ті дівчата їй сказали, а вона каже:

- Завертай, чоловіче, коней!

Чоловік завернув коней: вона приїхала додому, почала шукати верхню нитку в чинах і знайшла.

- Вже все.

Вона не знала, де нитка в мотку, то вона сказала так на докір тим дівчатам, вона собі думала: як вона не знає, то й дівчата не знають. А як ті дівчата їй сказали, вона сказала до чоловіка:

- Завертай коней назад!

І вона приїхала додому і знайшла кінець.

Записано Осипом Роздольським в с. Барлин від Антошка Мороза, в 1893 році.

Стиль запису збережено.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).