джумига
джумига
|
|
Джуми́га, ги, ж. Осадокъ на днѣ сосуда съ водой, на днѣ самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Джуми́га, ги, ж. Осадок на дне сосуда с водой, на дне самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Джуми́га, ги, ж. Осадок на дне сосуда с водой, на дне самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937