дик
дик
|
|
Дик, ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Дик, ка, м. Дикий кабан. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Дик, ка, м. Дикий кабан. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937