Долом, долом, долиною
|
Долом, долом, долиною (Двічі)
Ішла вдова дубиною (Двічі)
З маленькою дитиною.
Ой став дощик накрапати,
Сіла вдова спочивати, (Двічі)
Мале дитя годувати, (Двічі)
До дитини промовляти:
"Ой сину ж мій, ти єдиний,
Який же ти нещасливий!
Ти зостався сиротою,
Я молода й удовою".
Летів ворон з чужих сторон
Та й сів собі над водою.
Ой сів собі над водою,
Розмовляє з удовою:
"Не журися, й удівонько,
Бо я твого мужа знаю: (Двічі)
Тричі на день одвідаю, (Двічі)
Та в головах спочиваю, (Двічі)
І снідаю, й обідаю, (Двічі)
Біле тіло й оббираю, (Двічі)
Жовті кістки розношаю
Ой по горах, по долинах
Та по чужих українах".
"Бодай же ти, чорний ворон,
Бодай же ти не підвівся, (Двічі)
Що ти мого мужа наївся".
Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
