Доля (Грабовський, 1985)/Зоряне небо, німе, зачароване…
| ◀ Конай один… | Доля «Зоряне небо, німе, зачароване…» (Якубович) пер.: Павло Грабовський |
Дні пропали сліз та гніву… ▶ |
|
Зоряне небо, німе, зачароване…
Зірка коралом спада:
То комусь царство небесне дароване,
Душу господь дожида.
Довго небозі ніч темна без досвіту
Горем-тюрмою була;
Вихор розвіював мрієньки по світу
В морі неправди та зла.
Зглянувся бог: посила з колісницею
Ангела — взяти її…
Ярко засяяв коралом-зірницею
Слід колісниці тії.