Доля (Грабовський, 1985)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збірка «Доля» (1985
Павло Грабовський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Київ: «Дніпро», 1985.
Збірка
«ДОЛЯ»
 
ПЕРЕДМОВА

Сумний талан поодинокої людини, не краща доля і цілих народностей. Се переважний мотив співної творчості загальносвітової; панує він і в моїх переспівах. Відси і назва збірничка. Деякі твори привабили мене або формою художньої, або згодою думок з моїми власними; в інших я сам вишукував придатного виразу для своїх гадок та почувань. Таким чином користувався я творами оцих поетів чужосторонніх, саме: англійські (вкупі з американськими) — Едгар По, Вільям Купер, Томас Гуд, Лонгфелло, Вальтер Скотт, Вордсворт, Роберт Соуті, Теннісон, Кемпбелл, Феліція Гіменс, Шеллі, Роберт Бернс, Елізабета Броунінг; італьянська поетка — Ада Негрі; французькі — П'єр Дюпон, Сюллі Прюдом, Катюль Мендес, Бодлер, Коппе, Поль Верлен, Барб'є; німецькі — Гете, Роберт Прутц, Шаміссо, Ленау, Рюккерт, Іван Шерр, Фрейліграт, Гервег, Гамерлінг, Уланд, Ада Крістен; грузинські — Чавчавадзе, Бараташвілі; вірменські — Патканян, Леренц; венгерські — Петефі, Арані; слов'янські — Вазов, Петро Негош, Юрій Якшич, Бранко Радичевич, Франц Мажуранич, Прешерн, Гейдук, Тіль, Конопніцька, Асник і кілька московських. У декотрих поетів я брав тільки мотив, переймався настроєм, а переспівував цілком по-своєму. Нехай читачі вибачать, коли часом моя українська бандура грала на далекій чужині не по-рідному, бриніла непевним відгуком Півночі.

Якутськ, 1897

Павло Граб

Едгар По
І. Крук. (Поема)
II. Аннабель-Лі
Вільям Купер «Я бажав би відсіль на край світу втекти…»
Томас Гуд «Знов загинула душенька праведна…»
Лонгфелло
І. Сон невольника
II. Норманський барон
Вальтер Скотт «Спи, дитинонько, спи…»
Роберт Соуті «Чого голота скиглить так?»
Альфред Теннісон «Король Едвард…»
Томас Кемпбелл «Знялася буря, дощ полив…»
Феліція Гіменс «Тіш мене: занедужала я…»
Персі Шеллі «Повій, вітре…»
Роберт Бернc
І. Лорд Грегорі
II. До стокроти
IIІ. Поклик Брюса до дружини
Елізабета Броунінг «В чистім полі на роздоллі…»
Ада Негрі Доля
П'єр Дюпон Робітницька пісня
Сюллі Прюдом
I. «Чи довго ще, химернику-співаче…»
II. «Закохався я в вас до нестями…»
III. «Тьохне соловейко…»
Катюль Мендес «Геть щоденні близесенькі цілі…»
Бодлер «Що вам небо з довічними муками…»
Франсуа Коппе «Увечері сигару запалив я…»
Поль Верлен «Хмура осінь. Голосіння…»
Огюст Барб'є «Щоб не мерли скрізь голодні…»
Гете Молитва мандрівця
Роберт Прутц Поетові
Адальберт Шаміссо Прачка
Ленау Похорон старчихи
Рюккерт
I. Співцеві
II. «З гір побігли тіні…»
Йоганн Шерр Про вірного друзяку
Фердінанд Фрейліграт «Честь тому, хто в землю чорну…»
Гервег Старі і молоді
Гамерлінг «Не виспівуй про те, пташко…»
Людвіг Уланд «Був у мене товариш коханий…»
Ада Крістен «Нас мордують однакові муки…»
Ілля Чавчавадзе
I. «Не гулящому на втіху…»
II. «Знову сонце, зелень, квіти…»
III. «Променем сріблястим сипле місяченько…»
IV. «Болить моє серце…»
V. Орач
VI. «Спис — велика, славна річ…»
Патканян Сльози Аракса
Бараташвілі Молитва
Леренц
І. До рідного краю
II. Доля
Петефі
І. «Повертався я з чужини…»
II. «У тумані над водою…»
Янош Арані
«Скільки їх, смілих, відважних борців…»
Естонська пісня
Вазов
I. Зимова молитва
II. «І в душі, і в серцях наших пусто»
Петро Негош «Твердо стіймо за рідну країну…»
Юрій Якшич Два шляхи
Бранко Радичевич «Гей, Мораво-річко…»
Франц Мажуранич «Як розповів мені тато старий…»
Прешерн «Тиняючись колись понад Дунаєм…»
Гейдук
I. «Чи ти знаєш, люба руже…»
II. «Мої пісні малесенькі…»
Йозеф Тіль «Де мій дім?»
Марія Конопніцька
І. «Коли б ти, сонечко, хоч раз…»
II. «Годі вам, холодні роси…»
III. «Як же брать тебе, дівчино…»
IV. «Світять зорі, світять…»
V. «Як до бою круль збирався…»
VI. «Та коли ж ми, коли діждем…»
VII. «Вподовж луки, вподовж поля…»
VIII. «Три стежки ти протерла…»
До раби. З сербської мови. («З любов'ю хилюсь пред тобою…»)
Адам Асник «Даремна праця, марний труд…»
Сологуб «Де ти, щастя?»
Веневітінов «Шануй співця за гуки щирі…»
Голенищев-Кутузов «Спинись, друже, покинь дорікання гнівні…»
Олекса Толстой «Сидить під балдахіном…»
Немирович-Данченко «Гупає молот залізний…»
Андрієвський «Світлий образе привиду милого…»
Плещеєв «Не йди утоптаним шляхом…»
Фофанов Сон черниці
Добролюбов «Нащо ви мені руки зв'язали…»
Фруг «Настане — вірю я — година…»
Крестовський «Вмер заступник наш Сан-Яго…»
Берг «Зоря! Забилось серце полохливе…»
Михаловський «Не буду я на долю нарікати…»
Бенедиктов «В тихім повітрячка чистого лескоті…»
Михайлов-Шеллер «Хай люди б'ються між собою…»
Оболенський «Чи скоро скінчиться…»
Авенаріус «Лінь тікає діла…»
Цертелєв «Збудував собі храм я…»
Іван Аксаков «Молюсь я щиро богу нині…»
Павло Козлов «Дні безслідно минають за днями…»
Якубович
І. «Конай один…»
II. «Зоряне небо, німе, зачароване…»
III. «Дні пропали сліз та гніву…»
IV. «Ум мовчить, тіка роботи…»
Надсон «Друже-брате сумний…»
На позичені мотиви
І. «Хочеш перти проти сили?»
II. «Спи, моя радосте, вволю!»
III. «Сміло, браття, доки в силі!»
Ореструп «Лежу мертвий, — навхрест руки…»
Драхманс «Гай заворожено, лист не тремтить…»
Вергеланд «Над ставком у темну воду…»
Вельгавен «Страшно буря завиває…»
Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1902 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 100 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.