Доля (Грабовський, 1985)/Був у мене товариш коханий…
Зовнішній вигляд
◀ Не виспівуй про те, пташко… | Доля «Був у мене товариш коханий…» (Людвіг Уланд) пер.: Павло Грабовський |
Нас мордують однакові муки… ▶ |
|
***
Був у мене товариш коханий;
Поруч з ним і на смерть ми пішли.
На весні життя нашого ранній
Ми дружити удвох почали.
Бій кипів, скрізь валялися трупи;
Задзижчала тут куля в диму;
Пав товариш до мертвої купи, —
Не вставати вже більше йому!
Не стихало гармат завивання,
Не спинявсь розлютований враг;
Через силу мій друг на прощання
Свою руку до мене простяг.
Та не вспів я руки його взяти
Перед тим, як він кров'ю істік…
Бо рушницю прийшлось набивати.
Прощавай, друже милий, навік!