Доля (Грабовський, 1985)/Був у мене товариш коханий…

by Павло Граб

◀ Не виспівуй про те, пташко…

Доля Павло Граб «Був у мене товариш коханий…» (Людвіг Уланд) пер.: Павло Грабовський

Нас мордують однакові муки… ▶

Київ: «Дніпро», 1985

^*_*^*

Був у мене товариш коханий;
Поруч з ним і на смерть ми пішли.
На весні життя нашого ранній
Ми дружити удвох почали.

Бій кипів, скрізь валялися трупи;
Задзижчала тут куля в диму;
Пав товариш до мертвої купи, —
Не вставати вже більше йому!

Не стихало гармат завивання,
Не спинявсь розлютований враг;
Через силу мій друг на прощання
Свою руку до мене простяг.

Та не вспів я руки його взяти
Перед тим, як він кров'ю істік…
Бо рушницю прийшлось набивати.
Прощавай, друже милий, навік!