Доля (Грабовський, 1985)/Над ставком у темну воду…
| ◀ Гай заворожено, лист не тремтить… | Доля «Над ставком у темну воду…» (Вергеланд) пер.: Павло Грабовський |
Страшно буря завиває… ▶ |
|
***
Над ставком у темну воду
З-під ялини ти дивилася;
Оддалік пізнав я вроду…
В небі зірка засвітилася;
Все затихло, все мовчить,
Чуть гадюку, як сичить.
Коли милі твої очі
Мене звали на коханнячко,
Прилинь човном серед ночі
У той захисток, коханочко,
Де в воді зірки горять…
Там ми будем розмовлять.