Доля (Грабовський, 1985)/У тумані над водою…
| ◀ Повертався я з чужини… | Доля «У тумані над водою…» (Петефі) пер.: Павло Грабовський |
Скільки їх, смілих, відважних борців… ▶ |
|
У тумані над водою
Стара коршма похилилась.
Всі поснули. Ночі млою
Полегеньку земля вкрилась.
А в коршмі так ріжуть шпарко,
На цимбалах тнуть цигани.
«Гей, підсип вина, шинкарко!» —
Репетують хлопці п'яні.
«Та міцного, щоб як вип'ю —
Мов дівчину поцілую!
Гей, до танцю! Всіх обсиплю
Грішми, душу протанцюю!»
Хтось у шибку дзенькнув стиха.
«Годі! Дайте панам спати!»
«А не хочуть вони лиха?
На панів ще потурати…
Грай, музико! До світ сонця
Все проп'ю, щоб люди знали!»
Коли знов хтось до віконця:
«Наша мати захворали!»
І гульвіси, і музики
Мовчки випили по чарці,
Враз зробились без'язикі,
Чолом вдарили шинкарці.