Доля (Грабовський, 1985)/Хмура осінь. Голосіння…

by Павло Граб

◀ Увечері сигару запалив я…

Доля Павло Граб «Хмура осінь. Голосіння…» (Поль Верлен) пер.: Павло Грабовський

Щоб не мерли скрізь голодні… ▶

Київ: «Дніпро», 1985

^*_*^*

Хмура осінь. Голосіння
Безвідрадне світове
Зворушає знов боління,
Моє бідне серце рве.
 Проминуло життя втішне;
 Ледве дишу, весь поблід;
 Спогадавши про колишнє,
 Гірко плачу йому вслід.

Що ж? До краю треба плутать;
Вітер лютий дме в кістки,
Мов те листя мене крутить
Та швиря на всі боки.