Доля (Грабовський, 1985)/Тьохне соловейко…
| ◀ Закохався я в вас до нестями… | Доля «Тьохне соловейко…» (Сюллі Прюдом) пер.: Павло Грабовський |
Геть щоденні близесенькі цілі… ▶ |
|
Тьохне соловейко чи запахне ружа,
Та й нема нічого, і тепло мина,
Замість його душу огортає стужа…
Де ж свята весна?
Все чогось шукає іншого людина…
Поцілунки щирі… Де їх дальший слід?
Що на світі певне? За зміною зміна…
Це вже з роду в рід!
Ненадовго тішить кохання щасливе,
Приязні з братерством не стає на рік…
Де ж те почування любе, незрадливе,
Що жило б повік?