Доля (Грабовський, 1985)/Коли б ти, сонечко, хоч раз…
| ◀ Де мій дім? | Доля «Коли б ти, сонечко, хоч раз…» (Марія Конопніцька) пер.: Павло Грабовський |
Годі вам, холодні роси… ▶ |
|
Коли б ти, сонечко, хоч раз
Дізналось,
Як дуже темряви ще в нас
Осталось,
То не ховалось би вечір
В простори,
За той пурпуром влитий бір,
За гори!
День поминає, наче мить…
Ждуть люди,
Що вспіє мерзлі обігріть
Їх груди,
Навіє в душу любих дум…
Та годі:
Він утікає… Жаль і сум
В народі.
О, швидше б ясність духа всім
Придбати,
Щоб смутку-горенька зовсім
Не знати,
Щоб всяк до світла радо звів
Повіки,
Щоб блиснув промінь кращих днів
Навіки!