Доля (Грабовський, 1985)/Коли б ти, сонечко, хоч раз…

by Павло Граб

◀ Де мій дім?

Доля Павло Граб «Коли б ти, сонечко, хоч раз…» (Марія Конопніцька) пер.: Павло Грабовський

Годі вам, холодні роси… ▶

Київ: «Дніпро», 1985

Коли б ти, сонечко, хоч раз
 Дізналось,
Як дуже темряви ще в нас
 Осталось,
То не ховалось би вечір
 В простори,
За той пурпуром влитий бір,
 За гори!

День поминає, наче мить…
 Ждуть люди,
Що вспіє мерзлі обігріть
 Їх груди,
Навіє в душу любих дум…

 Та годі:
Він утікає… Жаль і сум
 В народі.

О, швидше б ясність духа всім
 Придбати,
Щоб смутку-горенька зовсім
 Не знати,
Щоб всяк до світла радо звів
 Повіки,
Щоб блиснув промінь кращих днів
 Навіки!