Долів, долів, долинами
|
Долів, долів, долинами
Їдуть турки з татарами,
Везуть собі віз покритий,
А в тім возі хлоп убитий.
За тим возом кінь турецький,
А на коні хлопець царський:
В правій руці палаш держить,
А з палаша кровця цюрить.
З тої кровці річка біжить,
Над річкою явір росте,
За Мигалем мати плаче:
"Чи дуже ти порубаний?"
"Головонька начетверо,
Білі ручки на три штучки,
Біле тіло як мак дрібно.
Шукай, мамо, лікарочки,
Зеленої муравочки,
Клади, мамко, світличеньку
Без оконець та без дверець,
Щоби в дверці не ходити,
В віконці ся не дивити".
Куди впала головонька,
Там виросла могилонька;
Куди впали білі руки,
Туди бігли бистрі ріки;
Куди впало біле тіло,
Там виросло от чом кійло;
Куди впали білі ноги,
Там виросли два явори.
Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
