Долів, долів, долинами
|
Долів, долів, долинами
Їдуть турки з татарами,
Везуть собі віз покритий,
А в тім возі хлоп убитий.
За тим возом кінь турецький,
А на коні хлопець царський:
В правій руці палаш держить,
А з палаша кровця цюрить.
З тої кровці річка біжить,
Над річкою явір росте,
За Мигалем мати плаче:
"Чи дуже ти порубаний?"
"Головонька начетверо,
Білі ручки на три штучки,
Біле тіло як мак дрібно.
Шукай, мамо, лікарочки,
Зеленої муравочки,
Клади, мамко, світличеньку
Без оконець та без дверець,
Щоби в дверці не ходити,
В віконці ся не дивити".
Куди впала головонька,
Там виросла могилонька;
Куди впали білі руки,
Туди бігли бистрі ріки;
Куди впало біле тіло,
Там виросло от чом кійло;
Куди впали білі ноги,
Там виросли два явори.
Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).