домаха
домаха
|
|
Дома́ха, хи, ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Дома́ха, хи, ж. 1) Жилище, дом, местопребывание (у рыбаков). Браун. 43. 2) Первый улов, ближайший к стоянке рыбаков. Левиц.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
I. Дома́ха, хи, ж. 1) Жилище, дом, местопребывание (у рыбаков). Браун. 43. 2) Первый улов, ближайший к стоянке рыбаков. Левиц.
*II. Дома́ха, хи, ж. Дамасская сабля, клинок. А Залізняк в Смілянщині домаху гартує. Шевч. «Гайдамаки». VII.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28