Перейти до вмісту

До радості

Матеріал з Вікіджерел


   І
Радосте, небесна іскро!
     В райську церківцю твою,
Ніби крильми, линем бистро
     У гарячому хмелю:
Ти однаково чаруєш
     І, мов сем'ю, єдиниш
Всіх, у кого дух свій чуєш,
     Як у божий рай летиш.

         Х о р
Обіймітесь, міліони!
     Поцілуймо цілий світ!
Браттє! певно над всі зорі
     Любий наш отець сидить.

         ІІ
Кому доля побратима
     У сирітстві надала,
Кого краля полюбила,
     Що трояндою цвіла,
Гей до гурту в час веселий!
     Хай він буде й свинопас...
Хто ж душі не зве своєю
     Ні оної - геть од нас!

         Х о р
Хто на світі пробуває,
     Всяк симпатії вклонись,
     Всяк веде вона кудись,
Де Н е з н а є м и й витає.

         ІІІ
Радощі п'ють всі тварюки
     В матері-землі з грудей;
Усі добрі й усі злюки
     Знають любий трунок сей.
Він дає цілунки в очі,
     Нам з усіх солодші вин.
І черв'як зна солодощі
     І пред богом керубин.

         Х о р
Поклонітесь, мілійони!
     Де ж небесний ваш отець?
Возлітайте понад зорі:
     Там витає бог-творець.

         ІV
Радістю звемо машину,
     Що працює з віку в вік
І вертить світ без упину,
     Занедбавши зорям лік.
Як троянду викликає
     Із мізерного зерна,
Так і сонцями палає
     Недоглядними вона.

         Х о р
Браттє! як вони літають
     Весело крізь пишний мир,
Як герої путь верстають
     Радісно на слави пир,
Так стелімо й ми дорогу
В нашім серці правди богу.

         V
Радість правдоньку вітає
     В дзеркалі ума свого,
Хто її в добрі шукає,
     Не щадить життя свого.
На горі блискучій віри
     Віє стяг ясний її.
Нехай роблять лицеміри
     Над собою олтарі;
Крізь проваллє вбоге ями
     Радість, в хорі янголят,
Прославляє те піснями,
     За що мучить нас Пілат.

         Х о р
О! терпіте ж, мілійони!
     Є й над зірами ще світ.
Оправдають сей завіт
     Янгольські там легіони.

         VІ
Божества не наградити:
     Гарно рівнею з ним буть.
Нехай горе й злидні в світі
     Між веселими живуть.
Забуваймо помсту-злюку
     І запеклому простім,
Щоб він слізьми нам за муку
     Та нудьгою не платив.

         Х о р
Простимо довги з процентом,
     Мир-лад будь поміж людьми!
Над тим зорявим наметом
     Судить бог, як ми самі.

         VІІ
В наших кубиках золотими
     Іскрами вино кипить.
Злюка зло гамує з ними,
     Добрий учиться як жить.
Се ж шумує радість наша...
     Браттє! встаньом за столом,
І нехай ся повна чаша
     Бризне з небеса вином!
Генію добра не мертву
Віру принесімо в жертву!

         Х о р
Що гімни йому співаєм
     З силами його гуртом, -
Духу благ всіх воссилаєм
     Жертву в небеса вином.

         VІІІ
Бодрий дух, в журбі великий,
     Поміч праведна в біді,
Присяга тверда вовіки,
     В дружбі правда й на суді,
Самоповажаннє в трона,
Кожному своя корона
     По заслузі, так нам жить,
     Хоч би й жизню наложить!
Ви ж, єхиди ви зрадливі,
Пагуба вам, злочестиві!

         Х о р
В круг тісний з'єдинимося,
     Поклонімось золотим,
Що клятьби не зречемося
     Перед вічним всеблагим!

         ІХ
Визвол з пут, із тих кайданів,
     Що насильство знай кує,
Милосердє й до тиранів,
     Як безвинну кров проллє.
Хто на ліженьку конає,
     На останню вже пряде,
В бозі й той надію має,
     До благого в руці йде.
І нехай померші живі
     Будуть в дусі божім вік.
Пиймо, браттє! ми щасливі,
     Що п'ємо, як чоловік:
Ми п'ємо й усім прощаєм
     Тим і пекло погашаєм.

         Х о р
О! нехай же й та година,
Що про всіх вона єдина,
     Буде в бозі сном смачним!
     Браттє! словом приязним
Поминаймо всіх померших -
Не судімо їх найперші!