дулевина
дулевина
|
|
Дуле́вина, ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. III. 584. Нічого, друже, не журися: в дулевину себе закуй. Шевч. 581.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Дуле́вина, ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. III. 584. Нічого, друже, не журися: в дулевину себе закуй. Шевч. 581. *Ніже ні не перемінився, наче він з дулевини був. Кон.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Дуле́вина, ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. III. 584. Нічого, друже, не журися: в дулевину себе закуй. Шевч. 581.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937