Думи та пісні, які виконує кобзар Іван Кучеренко/Дума про Морозенка
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Думи та Пісьні, які виконує Кобзарь Іванъ Кучеренко, уложені у ноти С. П. Дрімченком. під ред. Сергій Дрімченко № 1. Дума про Морозенка |
|
 |
|
Думи
та
Пісьні,
які виконує
Кобзарь
Іван
Кучеренко,
уложені у ноти
С. П.
Дрімченком.
№ 1. ДУМА ПРО МОРОЗЕНКА.
ХАРКІВ. ДРУКАРНЯ „ПЕЧАТНЕ ДІЛО“. КЛОЧКОВСЬКА, 5.
|
|
Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче! За тобою, Морозенко, Украіна плаче. |
Життє Морозенка взагалі мало відоме в наших українських історичних дослідах, і посвідченнє про се життє ми знаходимо в самих тільки-но нарідных думах, та пісьнях. Отже не підлягає ніякому сумніву лише те, що Морозенко — се один з найулюбленійших героїв народнього епосу, се — Ахилес України давніх часів і саме назвисько своє — „Мороз“ — набув через те, що своїми лицарськими вчинками, та надзвичайним завзяттєм він викликав льодовий жах у ворогів, яки в ті неспокійні часи оточували його батьківщизну та шарпали її зі всіх боків.
Як привідця певноі частини свого народу, він, на чолі з повстанцями, піднявсь на оборону українського суспільства і визволення його з лядської неволі, але в одній сутичці він зайнятий був їми у полон, з якого визволила його матір, котра здобула синові свободу за ціну свого господарського майна, а також війсковоі здобичи, як його, так і свого чоловіка. Визволенний таким чином, Морозенко не покинув і на далі своєї справи бути оборонцем і заступником покривжденого народу і ми знову бачимо його на чолі повстанців; кріваві ж часи Хмельнищини кидають його в вир тих подій, в яких пріймали живу участь такі народні ватажки, як Нечай, Кривоніс, та ин. Але бій під Жванцем поклав край геройським вчинкам Морозенка: тут він діставсь в руки татарам, котрі люто його скарали, вирвавши «живцем серце», як і розповідає про се пісьня.
Сі занадто коротеньки відомості взяті нами почасти з монографії М. Костомарова («Богданъ Хмельницкій»), а почасти з примітки до поэми «Настуся» П. Кулиша («Основа» 1861 р. за м. грудень, та студень). Крім того є ще такі матеріали про Морозенка. 1) М. Сумцовъ. «Современная малорусская энтографія», I, 44; 2) «Записки о Южной Руси», П. Куліша, II, 245; 3) М. Костомаровъ, (статья) «Русск. Мысль», 1880 р., лютый; 4) «Сборникъ Харьковскаго Историко-филогическаго О-ва (1894 р.). Що ж до самої поеми «Настуся», то в ній ми бачимо крім того цікаву спробу автора, — на підставі історичного народнього епосу змалювати образ Морозенка в поетичному творі.
Додаємо ще де яки уваги що до самої музики. Інтродукція (8 тактів попереду співу) відбиває майже точно партію бандури в виконанні д. Кучеренка. Дальшій же супровод голосу є розвиттє сії партії з утриманнєм де яких варіяцій бандурного супроводу (такти: 9, 10, 11, 17). Що до мелодії самої пісьні, то д. Кучеренко, співаючи ії, робе в окремих куплетах де які зміни відповідно змісту слів і де які з ціх варіянтів зазначено в голосовому ряді нот, другі уміщені в інтродукції й супроводі, якими й може користатись виконавець (саме — шоснадцяті та дридцять други нотки в тактах: 1, 2, 5, 6, а тако ж — голоси супроводу в тактах: 9, 10, 17).
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1928 року.
Автор помер у 1937, тому ця робота перебуває також у суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
