Думи і мрії/Хотїла-б я піснею стати

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Думи і мрії (1899
Леся Українка
Мелодії (1893—1894)
«Хотїла-б я піснею стати…»
Видання: Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899.
7.
 

Хотїла-б я піснею стати
 У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по сьвітї лїтати,
 Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі
 Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилї прозорі,
 Буяти над морем хибким.


Лунали-б тодї мої мрії
 І щастя моє таємнé,
Яснїйші, нїж зорі яснії,
 Гучнїйші, нїж море гучне́.