духвати

духвати

Духва́ти, хва́ю, єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Духва́ти, хва́ю, єш, гл. Надеяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Духва́ти, хва́ю, єш, гл. Надеяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937