Душа на сторожі/Моя душа й по темнім трунку

Матеріал з Вікіджерел
Душа на сторожі
Олена Теліга
«Моя душа й по темнім трунку…»
Культура, 1946
***

Моя душа й по темнім трунку
Не хоче слухатись порад,
І знову радісно і струнко
Біжить під вітер і під град.
Щоб заховавши мудрий досвід
У скринці без ключа і дна,
Знов зустрічати сірий розсвіт
Вогнем отрути чи вина.
Щоб власній вірі непохитній
Палить лямпаду в чорну ніч
І йти крізь січні в теплі квітні
Крізь біль розлук — у радість стріч.