дядина
дядина
|
|
Дя́дина, ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. III. 476. Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. Дя́динка, дя́диночка. Чуб. III. 429.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Дя́дина, ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. III. 476. Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. Дя́динка, дя́диночка. Чуб. III. 429.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Дя́дина, ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. III. 476. Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. Дя́динка, дя́диночка. Чуб. III. 429.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28