Дідич і Тивон
Був тивон за панщини у пана. То він як прийде до пана на диспозицію, то той пан, так як ви, каже:
- Ти брешеш! А він каже:
- Як я брешу, то у пана не хочу бути, я собі піду. А пан вже потім на другий день каже:
- Нехай-но прийде!
Він прийшов. А пан каже:
- Якщо я тобі скажу, що ти брешеш, - і поклав п'ятдесят золотих на стіл, - то це твої гроші.
Пішов тивон і міркує, щоб то зробити, аби ті гроші взяти зі стола? Він прийшов до пана і каже:
- Я зробив вчора такий мотуз з полови аж до неба. Але той мотуз увірвався мені й впав у болото. Як в болото впав, я побіг додому, городника взяв, викопав усе і до пана прийшов.
Пан дивиться на него:
- А бачиш, брешеш! А той за гроші і пішов.
Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука в 1894 році.
Стиль запису збережено.
 | Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
