ділати

ділати

I. Ді́лати, лаю, єш, гл. 1) Действовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.

*II. Ді́лати, ла́ю, єш, гл. (Галицк.). Действовать, оказывать действие, влияние. Желех.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ді́лати, лаю, єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ді́лати, лаю, єш, гл. 1) Действовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937