діл (слово)
|
I. Діл, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Неси мене, сивий коню, горами, долами. Грин. III. 677. 2) Полъ земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько до-долочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Єв. І. VIII. 6. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
II. Діл, лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
I. Діл, до́лу, м. 1) Низ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Неси мене, сивий коню, горами, долами. Грин. III. 677. 2) Пол земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-долу. На пол, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько до-долочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Єв. І. VIII. 6. Ум. Доло́к, долонько, до́лочко.
II. Діл, лу, м. 1) Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у. *2) Горный отрог, раздел. Berneker.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
I. Діл, до́лу, м. 1) Низ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Неси мене, сивий коню, горами, долами. Грин. III. 677. 2) Пол земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. Додо́лу. На пол, на землю, до земли. Зсади хлопця додолу. Додолу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько додолочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней додолу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись додолу, писав пальцем. Єв. І. VIII. 6. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
II. Діл, лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937