Перейти до вмісту

Діти лимана

Матеріал з Вікіджерел
Про текст
Назва: Діти лимана
Записано в: у с. Нові Кайдаки Катеринославського пов. Катеринославської губ
Дата запису: 1887
Записувач:
Записано від: від M. У. Заїки.
Жанр: легенда
Опубліковано в: Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990. ISBN 5-308-00577-Х
[[Файл:|300px|безрамки|центр]]


Дніпро — брат, Десна — сестра. Обоє — діти Лимана.

Зістарівся Лиман і осліп.

У Дніпра руки були в шерсті, у Десни — ні: вона наділа рукавички вовняні й пішла прохати в батька благословення на дорогу. Лиман лапнув за руки — вони в шерсті: і благословив. Десна тоді пішла вперед і давай ставити високі гори та скелі, щоб не було братові проходу.

Прийшов до Лимана Дніпро.

— Благословіть,— каже, — тату!

— Я ж тебе, синку, вже благословив...

— Ні. Я не приходив. То вас обдурила сестра!

Поблагословив Лиман і каже:

— Ну, доганяй же сестру!

Дніпро порозвертав гори, скелі, догнав сестру і пішов з нею поруч: він — по правий, вона — по лівий бік...

Ото, що пороги і забори, — то все ставляла сестра, а Дніпро порозвертав і як зарів — ревтиме, поки й світ сонця!

Дніпро по правді робить: прочищає глиб, дає дорогу суднам, а Десна — ні: вона ставить коси і засовує річку піском. У Дніпра берег бистрий, а в Десни тихий. У Десни більше риби і більше одмітів.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).