Діячі украінського фольклору/Кольберг

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

21. Кольберг, (1814 — 1890), славнозвісний польський етнограф, зібрав велику купу польських казок і пісень і в своій безупинній праці звернув на час і до галицьких русинів, до того цікавого гірного кутка Галичини, що зветься Покуттям. Збірник в 4 томах так і зветься «Pokucie»; вийшов вин в 1882—1889 роках і містить в собі — перший том опис побуту тубольців, гуцул, іх домівки, одежину, харч, празникові звичаі і пісні, в другім — пісні, в 3 и 4 — казки і инший фольклорний матеріал. Поміж піснями е багато гарних. Збірник зложен дуже докладно і чепурно. Мову місцеву гуцульську передано подекуди з помилками. Кольберг був збірач дбайливий, що завжди пильнував про точність і повність виписів. Поруч з збірником Головацького праця Кольберга досі мае велику фольклорну вагу.

Окромі праці про Покуття, Кольберг в XII і в XIII томах польського наукового видання «Zbiór Wiadomości do antropologii krajowej» надруковав невеличкі збірники украінських сільських пісень і байок з Поділля і Полісся[1].

Не без вплива Коперницького і Кольберга в «Zbiór Wiadomości» було надруковано чимало збірничків по украінському фольклору, в яких найбільш цінними здаються праці Мошинськоі — у II т. про весілля, в V т. купальські пісні, казки і загадки; Подберезського в IV т. найбільш про украінську демонологію, Рокосовськоі про весілля на Волині, Ганни Ванке в XIII про галагілки, або гаівки і гри на Великдень, Земби і Колесси в XII і XIII т. про похоронні звичаі і т. ин.[2].

  1. Про Кольберга дивись у Неймана в Киівск. Стар. 1884, IV, V; Янчука в Этногр. Обозр. 1889 II, V; Пыпина, Ист. русск. этногр. III, 289.
  2. Докладніше див. у 2 часті моеі праці „Современ. малор. этнографія“.