ЕУ/Птуха Михайло

◀ Птиця Іван

Енциклопедія українознавства Птуха Михайло

Пугач звичайний ▶

Джерело: Izbornyk

Птуха Михайло (7. 11. 1884 — 3. 10. 1961), визначний демограф і статистик. Нар. у м. Острі (Чернігівщина), д. чл. АН УРСР, чл.-кор. АН СССР. Закінчив юридичний фак. Петербурзького Ун-ту в 1910, поглибив студії у Берліні й 1914 — 15-у Лондоні; 1913 приват-доц. Петербурзького Ун-ту, з 1916 — проф. його відділу у Пермі. 1918 повернувся на Україну, де 1919-38 очолював Ін-т Демографії (з 1934 Ін-т демографії і санітарної статистики) АН УРСР, одночасно проф. Ін-ту Нар. Госп-ва та ін. вищих шкіл у Києві; кількакратно заарештований (1934, разом з розгромом укр. статистики і після розстрілу його брата В. Птухи, видатного партійця, та ліквідації в 1937 — 38 Ін-ту Демографії як («шкідницького»), 1940 — 50 очолював відділ статистики Ін-ту Економіки АН УРСР; у 1945 — 50 гол. її Відділу суспільних наук і чл. Президії.

П. автор понад 80 наук. праць з демографії, заг. теорії статистики, історії статистики. Найбільше уваги П. присвятив дослідам з демографії, які вів сам і з колективом Ін-ту Демографії; він же був і ред. праць ін-ту (10 тт.). Питання заг. і демографічної статистики з’ясовані у праці «Очерки по теории статистики населения и моральной» (П. 1916). У працях з ділянки теоретичної та прикладної демографії («Таблиці смертности для України 1896 — 1897» у «Записках Соц. — Екон. Відділу ВУАН», т. І. К. 1923; «Смертность народностей европейской России в конце XIX века», К. 1927; «Смертність у Росії і на Україні», К. 1928 тощо) П. обґрунтував ряд нових положень у демографії, що мають заг значення; він розробив схему вивчення демографічних процесів та запропонував методику заповнення цієї схеми на практиці. У світову науку увійшли висновки П. з досліджень плідности, шлюбности і зокрема смертности (смертність немовлят, сумарні таблиці смертности). Важливе значення мають його екстраполяції потенційного населення УССР від 1929 по 1937 й 1960, зокрема для вивчення наслідків голоду 1932 — 33 і війни 1941 — 45. Ця праця вийшла тільки у скороченні франц. мовою: «La population de l’Ukraine jusqu’en 1960» (Bulletin de L’Institut International de Statistique, т. XXV, 3 вид. Гаґа 1931). Після ліквідації Ін-ту Демографії П. найбільше уваги присвятив історії статистики Росії й світу.

Поряд з наук. діяльністю П. брав участь у практичній роботі органів Центр. Статистичного Управління УССР і СССР, органів плянування та охорони здоров’я; він також керував підготовкою демографічної гіпотези для УССР на час другої п’ятирічки (1933 — 37), брав участь у підготові всесоюзного перепису населення 1959 тощо. П. був чл. Міжнар. Статистичного Ін-ту і брав участь у ряді міжнар. конференцій.

[Птуха Михайло († Київ), у 15 р. з кін., м. б.: 3 вид. Гаґа 1961. — Виправлення. Т. 11.]

Р. М.