ЕУ/Пчілка Олена

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пчілка Олена (псевд. Ольги Косач; 1849 — 1930), письм., гром. діячка і етнограф, родом з Гадячого на Полтавщині; мати Лесі Українки, сестра М. Драгоманова. Закінчила київ. «Зразковий пансіон шляхетних дівиць» (1866). Після одруження з П. Косачем (1868) виїхала на Волинь, де записувала пісні, обряди, нар. звичаї, збирала зразки нар. вишивок. Тоді ж опублікувала дослідницьку працю «Укр. орнамент» (1876), зб. перекладів з М. Гоголя (1881) і з О. Пушкіна й М. Лермонтова «Укр. дітям» (1882), видала своїм коштом «Співомовки» С. Руданського (1880). З 1883 П. почала друкувати вірші та оп. у львівському ж. «Зоря», перша зб. поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно П. брала діяльну участь у жін. русі, разом з Н. Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок» (1887). У 1890-их pp. П. жила в Києві, у 1906 — 14 pp. була ред.-видавцем ж. «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908 — 14). Нац. і соц. мотиви становили основний зміст творів П., в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти нац. і політ. гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмам, показу вала, як нац. свідома укр. молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу. До кращих творів П. належать: «Товаришки» (1887), «Світло добра і любови» (1888), «Соловйовий спів» (1889), «За правдою» (1889), «Артишоки» (1907), «Півтора оселедця» (1908), п’єси «Сужена не огужана» (1881), «Світова річ» (1908) та ін. П. належить поважне місце в укр. дитячій літературі. Крім численних поезій, казок, оп., П. написала для дітей багато п’єс: «Весняний ранок Тарасовий» (1914), «Казка Зеленого гаю», «Щасливий день Тарасика Кравченка» (1920), «Киселик», «Скарб», «Мир миром» (1921), «Кобзареві діти», та ін. П. належить чимало перекладів і переспівів світової клясики: Овідія, А. Міцкєвіча, О. Пушкіна, Й. В. Ґете, Г. К. Андерсена, В. Гюґо. Крім того, вона написала низку публіцистичних, літ.-критичних ст. і спогадів: «М. П. Старицький» (1904), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910), «Євген Гребінка і його час» (1912), «Микола Лисенко» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926), «Автобіографія» (1930). Великі заслуги П. в ділянці дослідження укр. фолкльору та етнографії. Наук. значення мають такі праці: «Укр. узори» (1912 і 1927), «Про леґенди й пісні», «Укр. сел. малювання на стінах» та ін. У 1920 за антибольш. виступи П. була заарештована в Гадячому. Після звільнення з арешту виїхала в Могилів Подільський, де перебувала до 1924, а відтоді до смерти жила в Києві, працюючи в комісіях УАН, чл.-кор. якої була з 1925. Зб. творів: «Оповідання», I — III (1907, 1909, 1911) та «Оповідання» (з автобіографією, 1930).

Шаблон:Sm: Миронець І. Олена Пчілка. ж. Життя і Революція, чч. 1 — 2, К. 1931; Одарченко П. Недруковані поезії Олени Пчілки. ж. Наші Дні, Л. 1943; Чернишов А. Ст. в ж. «Вітчизна» 1956, 1963, 1964 і в ж. «Прапор» 1969.

Я. Одарченко

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 3.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи..