ЕУ/Рагузинський (справжнє прізвище Владиславич) Сава

Енциклопедія українознавства
Рагузинський (справжнє прізвище Владиславич) Сава

Рагузинський (справжнє прізвище Владиславич) Сава (1670 — 1738), ілірійський граф (1711), родом з Боснії, неґоціянт і дипломат, провадив торг. й фінансові операції в країнах Бл. Сходу, Італії, на Україні і в Росії, як аґент укр. і рос. урядів, і виконував політ. доручення останнього на Балканах. Згодом був рос. надзвичайним і повноважним мін. у Китаї (1725 — 28), з яким підписав Буринський і Кяхтинський договори 1727 про кордони й торгівлю. Тримав на оренді укр. індукту за Мазепи, експортував поташ з гетьманських буд тощо. 1710 одержав великі маєтності на Гетьманщині, сконфісковані у мазепинських еміґрантів, зокрема м. Велику Топаль, Стародубського полку, де заснував першу на Лівобережній Україні парусно-полотняну фабрику (між 1718-20). Спадкоємці його володінь на Україні племінники Р. — Гаврило і Мойсей Владиславичі, посвоячені з укр.-коз. старшиною, продовжували його торг.-пром. й фінансові підприємства на Україні до 1770-их pp., коли маєтки бездітних Р. перейшли до графа П. Рум’янцева, а титул графів Владиславичів був переданий родичам Р. — Папреницям, нащадки яких існували на Україні ще у другій пол. 19 в.

[Рагузинський (Раґузінський) (справжнє прізвище Владиславич) Сава (бл. 1660 — 1670, Дубровнік, Далматія або Герцеґнові, Чорногорія — 1738, Петербурґ). — Виправлення. Т. 11.]

О. О.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 3.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи..