жмуття

жмуття

Жму́ття, тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Жму́ття, тя, с. соб. от жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Жму́ття, тя, с. соб. от жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937