жовна
| жовна |
|
|
I. Жо́вна́, ни́, ж. Пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятелъ зеленый. Вх. Пч. II. 13. в) — зеле́на. Дятелъ зеленый. Вх. Лем. 414. г) — тарча́ста. Пестрый дятелъ. Вх. Лем. 414. д) — чо́рна. Черный дятелъ. Вх. Лем. 414.
II. Жо́вна и жо́вни, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, актиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. III. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
I. Жо́вна́, ни́, ж. Пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятел зеленый. Вх. Пч. II. 13. в) — зеле́на. Дятел зеленый. Вх. Лем. 414. г) — тарча́ста. Пестрый дятел. Вх. Лем. 414. д) — чо́рна. Черный дятел. Вх. Лем. 414.
II. Жо́вна и жо́вни, с. мн. Опухоль желез на шее, желваки, актиномикоз. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. III. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
I. Жо́вна́, ни́, ж. Пт.: а) иволга. Лебед. у.; б) дятел зеленый. Вх. Пч. II. 13; в) — зеле́на. Дятел зеленый. Вх. Лем. 414; г) — тарча́ста. Пестрый дятел. Вх. Лем. 414; д) — чо́рна. Черный дятел. Вх. Лем. 414.
II. Жо́вна и жо́вни, с. мн. Опухоль желез на шее, желваки, актиномикоз. Розхрістана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. III. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937