жовнір

жовнір

Жовні́р, ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Жовнір — салдат у Польщі та й на Вкраїні за часів польського панування, а за̀раз — в Галичині.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906

Жо́вні́р, ра, м. Солдат. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Жовні́р, ра, м. Солдат. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937