жужелитися

жужелитися

Жу́желитися, люся, лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Жу́желитися, люся, лишся, гл. Давать нагар. Свічка… неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Жу́желитися, люся, лишся, гл. Давать нагар. Свічка… неясно горіла: знай гніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937