ЗУРРСУУ/1923/1/41/Про пильги, права та обов'язки незаможніх селян
|
Змінюючи й розширюючи закон „Про Комітети Незаможніх Селян“, що його затвердила 2-а сесія VI-го скликання ВУЦВК від 27-го травня 1922 року (Зб. Уз. за 1922 р., ч. 25, арт. 387) і доповнюючи постанову від 11 липня 1923 р. „Про З'їзди, Комісії та Комітети Незаможнього Селянства УСРР“ (Зб. Уз. 1923 р., ч. 27, арт. 400), Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет постановляє:
Арт. I. Комітети Незаможніх Селян становлять організації незаможнього селянства, державного значіння.
Як організація незаможнього селянства КНС користується певними законом встановленими правами й обов'язками.
Відповідні обов'язки й права встановлено в цьому законі й для колективів, що об'єднують поодиноких членів Комнезамів, а також для поодиноких членів КНС.
Арт. II. До складу КНС можуть вступати:
а) селяни та селянки, безземельні, малоземельні, що не можуть прогодуватися з свого господарства й примушені йти в найми;
б) учасники колективних господарств;
в) селяни й селянки, що не можуть задоволити потреб родини з свого самостійного господарства й примушені звертатися до допоміжніх заробітків і промислів.
Арт. III. Брати участь у Комітетах Незаможніх Селян не мають права:
а) капіталісти, колишні дідичі, орендарі й управителі маєтків чи фабрично-заводських підприємств, колишні й теперішні власники млинів і круподерок; б) куркулі; в) особи, що вживають чужої праці з метою зиску; г) особи, що живуть чи жили з нетрудового прибутку (відсотки з капіталу, майна, торговлі то-що); д) спекулянти, перекупці; е) приватні купці, крамарі, господарі заїздних дворів, шинкарі, корчмарі, торговельні й комерційні посередники, що працювали в цих справах у минулому, або працюють тепер; ж) особи, що служили в царській, гетьманській, петлюрівській, денікинській, врангелівській поліції, жандармерії, охороні й взагалі агенти білої влади; з) особи, що злонавмисно не виконують податків і постанов уряду; і) особи, що гонять і продають горілку й самогон; к) особи, що їх суджено за кримінальні злочини й які перебувають під слідством, або засуджені Радянським Судом; л) попи, ксьондзи, рабини, пастори, вичитачі й взагалі духівницькі особи всіх церков і релігійних культів, м) душевно-хворі, що їх опікується.
Арт. IV. Особ, що не мають права вступати в комітети, але які все ж таки вступили, негайно виключається й віддається під суд.
Арт. V. Визнаючи за основне завдання держави що-до незаможніх селян піднесення господарства незаможників і уважаючи на величезні труднощі, звязані з здійсненням цього завдання, через брак у держави коштів до підтримання господарства сотен тисяч незаможніх, а також через труднощі в боротьбі окремого незаможнього господарства з куркулячою запосілістю, звертається головну увагу на потребу підтримати всі форми об'єднань незаможників. Тим-то всі передбачені в цьому законові пильги, кредити й позички належить давати передовсім господарським об'єднанням незаможників і тільки по задоволенню цих можна давати поодиноким незаможникам.
Арт. VI. Об'єднаннями незаможніх селян звуться комітети незаможніх селян, колективні господарства, артілі, с. г. кооперативи незаможніх селян, об'єднання незаможніх селян для громадського заорювання, об'єднання незаможніх селян для часткового громадського плодозміну на землях, влаштованих при внутрішньому сільському землеврядженні у черезсмужні або групові дільниці, товариства незаможніх селян для збору, закупівлі то-що.
Арт. VII. Ставиться за обов'язок усім радянським установам і службовим особам, керуючися викладеними міркуваннями, переводити в життя нижчеподані права, пильги й переваги, надані об'єднанням незаможніх селян і поодиноким членам КНС:
1. Одержання в землевряджувальному порядку землі з державного, земельного, запасового фондів (арт. 6. Земельного Кодексу — Зб. Узак. 1922 р., ч. 51, арт. 750) передовсім об'єднаннями незаможніх селян і в належних випадках поодинокими незаможніми селянами.
2. Вселяка допомога з боку земорганів для задоволення потреб об'єднань незаможнього селянства в справі землеврядження і включення справ що-до землеврядження об'єднань незаможніх селян у першу чергу до плану землеуряджувальних робот.
3. Позачергове переведення землевряджувальних робот в справі виділу колективів з незаможників так колишніх, як і тих, що знову організувалися.
4. Закріплення за сільсько-господарськими колективами з незаможніх селян без ніякої оренди або будь-якої оплати вселякої худоби, реманенту й господарських будівель для житла, одержаних під час ліквідації поміщицького або куркулячого землевласництва.
5. Виділ землі в одній окружній межі для колективів із незаможників незалежно від згоди на те решти членів громади.
6. Одержання об'єднаннями незаможніх селян при землеурядженні вивласнюваної за постановою Землеуряджувальних Комісій земельної зайвини по над установлену законом трудову норму.
7. Одержання об'єднаннями незаможніх селян сільсько-господ. знаряддя на пильгових умовах із спеціяльного фонду.
8. Одержання на пильгових умовах об'єднаннями незаможніх селян будівельного й лісного матеріялу з спеціяльних лісових ресурсів і право пильгового попасу на призначених під попас лісових площах.
9. Безплатна агрономична допомога об'єднанням незаможніх селян.
10. Переважне право на переселення малоземельних з району в порядку планового переселення на землі колонізаційного фонду України.
11. Пильгове одержання об'єднаннями незаможніх селян насінньової позички з спеціяльних фондів.
12. Постійна планова допомога й пильги об'єднанням незаможніх селян із продукційних кредитів через сільсько-господарський банк і губерніяльні товариства сільсько-господарського кредиту.
13. Пильгове користування сільсько-господарським знаряддям із прокатних пунктів.
14. Переважна подача вселякої ветеринарної допомоги для незаможницької худоби.
1. Переважне одержання об'єднаннями незаможніх селян сільсько-господарського кредиту так взагалі з видаваних державою коштів, як і з спеціяльно заброньованих на зазначену мету 500,000 карб. золотом.
2. Одержання на умовах пильгового кредиту об'єднаннями незаможнього селянства від земорганів через місцеві організації сільсько-господарського кредиту, хліборобських машин і знаряддя на пильгових умовах.
3. Одержання спеціяльного кредиту об'єднаннями незаможнього селянства на землеуряджувальні й инші продукційні роботи з сум, що спеціяльно на це призначила держава.
4. Одержання об'єднаннями незаможніх Селян пильгової насінньової позички від держави.
5. Пильгове кредитування господарських об'єднань незаможніх селян на землеуряджувальні роботи з спеціяльно призначених урядових коштів.
6. Надання пильгових умов нарівні з робітниками що-до передплати на облігації виграшної хлібової позики.
1. Одержання об'єднаннями незаможніх селян від держави на пильгових умовах лісових матеріялів і палива в порядку, визначеному спеціяльними правилами, а також переважне право незаможніх селян на попас худоби в лісових місцевинах згідно з чинними узаконеннями.
1. Переважне одержання в користування об'єднаннями незаможніх селян державних земельних господарств.
2. Першочергова здача об'єднанням незаможніх селян в оренду лісових місцевин, сіножатей, ріллі то що на пильгових умовах.
3. Надання господарським об'єднанням незаможніх селян (артілям то-що) таких пильгових умов при одержанні їми в оренду промислових підприємств сільсько-господарського й місцевого значіння, що знаходяться у віданні ВРНГ і її місцевих органів на умовах, щоб продукційність підприємства не підупадала, а всебічно розвивалась;
а) зменшення господарським об'єднанням незаможніх селян на 50% орендової виплати проти її звичайного торгового розміру; коли орендову плату визначено не в грошовій формі, а в натуральній, то зазначену знижку робиться в формі пропорційного відповідного зменшення взятих зобов'язань;
б) розстрочення орендових виплатів господарським об'єднанням незаможніх селян;
в) віддавання державних замовлень підприємствам, що їх орендують господарські об'єднання незаможнього селянства;
г) віддавання господарським об'єднанням незаможніх селян на пильгових умовах сировини, палива й матеріялів, що є на орендованих ними підприємствах, на підставах, зазначених у договорі про оренду.
1. Організація відповідних осередків комнезамів у ВУЗ'ах.
2. Переважне право участи й впливу, а також і використування всіх Сельбудинків, хат-читалень і инших культурно-освітніх установ (арт. арт. 644, 649, 651, 652 Кодексу Законів про Народню Освіту — Зб. Уз. 1922 р., ч. 49, арт. 729).
3. Переважне й нарівні з робітниками міст користування всіма засобами до виховання і освіти, що дає держава. Переважне право вступу поряд із робітниками в усі державні шкільно-виховальні установи, а також і безплатне навчання в них (§18 Засад Кодексу Зак. про Народню Освіту УСРР).
4. Для надання фактичної можливости вчитися, переважне, поряд із робітниками одержання державних і инших стипендій і взагалі встановлених пильг соціяльного забезпечення під час перебування в школі (§ 11 Засад і арт. арт. 118, 127 і 412—415 Кодексу Зак. про Народню Освіту УСРР).
5. Для полегшення навчання — переважне й пильгове одержання підручників і шкільного приладдя (арт. 121 Кодексу Зак. про Нар. Освіту УСРР).
6. Для входження в усі шкільно-виховальні установи й недопущення захоплення їх куркулячим елементом — право брати участь у шкільних радах, комітетах і комісіях так постійних, як і тимчасових (арт. арт. 372, 398, 437, 505, 544 Кодексу Зак. про Народню Освіту УСРР).
7. Ліквідація неписьменности серед незаможників у першу чергу перед рештою сільської людности (арт. 710 Кодексу Зак. про Народню Освіту УСРР).
1. Переважне користування вселякою медичною допомогою в усіх державних лікарних і медичних установах.
2. Переважне піклування з боку органів соціяльного забезпечення.
1. Звільнення від гербового збору комітетів незаможніх селян.
2. Звільнення незаможників з присуду суду на підставі неспроможности від стягуваних у прибуток Республіки збору по НКЮ: 1) судового податку, 2) аркушевого збору, 3) збору на судово-виконавчу чинність.
3. Зменшення для незаможнього селянства районового збору до 15 коп.
1. Всебічна допомога всіх органів і агентів Радянської Влади об'єднанню незаможнього селянства в колективні господарства, з тим щоб цю допомогу було введено до продукційного плану діяльности кожного господарського Наркомату.
2. Надання сільсько-господарським колективам незаможніх селян усіх господарських прав, пильг і переваг, що їх закон надає всьому незаможньому селянству.
3. Непохитність права сільсько-господарських колективів незаможніх селян на землі й сільсько-господарські місцевини, відведені їм на підставі постанови від 2-го березня 1921 року „Про закріплення землекористування“ (Зб. Узак. 1921 р., ч. 3, арт. 94).
4. Переважність колективів незаможніх селян перед усіма формами с.-г. кооперації у використуванні наданих законом с.-г. кооперації прав, пильг і переваг.
5. Переважність об'єднаних у колективи незаможніх селян перед рештою незаможніх селян у використуванні надаваних цим декретом для незаможніх селян прав, пильг і переваг.
1. Участь через представників комітету незаможніх селян в засіданнях рад і виконкомів (районових, окружних) з дорадчим голосом.
2. Пропонування через комітети незаможніх селян кандидатур добре підготовлених і активних членів на відповідальні посади у сільрадах і райвиконкомах, роблячи про таких особ подання повітвиконкомові.
3. Подання на загальних зборах і президіях комітетів незаможніх селян вимог про давання всіма, незалежно від своєї посади, представниками Радянської Влади цивільної й військової — пояснень про політику Республіки й про діяльність і проекти радянських органів.
4. Участь через представників комітетів незаможніх селян на спільних засіданнях із сільрадами й райвиконкомами для досягнення посутного звязку й контакту в праці між комітетами незаможніх селян, сільрадами й райвиконкомами.
5. Переважне одержання поряд із робітниками посад у всіх радянських установах, Червоній Армії, міліції й лісовій охороні.
6. Переважна участь поруч із робітниками в усіх радянських представницьких установах, Радах, Виконкомах, вселяких комісіях і т. и., а також найширша участь у Радянському будівництві в усіх його галузях.
7. Озброєне підтримання міліції, Червоної Армії й усіх органів Радянської Влади.
Арт. VIII. На об'єднання незаможніх селян і поодиноких членів КНС покладаються такі обов'язки:
1. Боронити словом і ділом Радянську Владу й селянську голоту від всіх внутрішніх і зовнішніх ворогів.
2. Разом з робітниками міст і робітниками й селянами цілого світу боротися з міжнародніми хижаками-імперіялістами й контр-революціонерами.
3. Вести нещадну боротьбу з беззаконним капіталістичним визиском на селі, не дозволяючи куркулям захопити владу.
4. Доводити до відома вищих Радянських Органів, аж до Центрального Виконавчого Комітету й Ради Народніх Комісарів, через своїх ходаків, делегації і инш. про незаконні й неправильні вчинки представників Радянської Влади, про утиски, зловживання й злочини, хто-б їх не чинив, а також подавати скарги районовим, окружним і губерніяльним центрам на постанови й вчинки місцевих органів Радянської Влади.
5. Боронити політичні й економичні інтереси голоти, виявлювати волю, бажання і потреби села через організацію своїх сільських зборів: районових, окружних, губерніяльних й всеукраїнських з'їздів.
6. Захищати економичні й культурні інтереси незаможньої молоді, втягати її до біжучої праці комітетів, щоб підготувати з лав незаможньої молоді активних борців і будівничих Радянської Держави.
7. Притягати селянку-робітницю до справ господарського будівництва й політичного управління державою, збільшуючи, таким чином, число захисників Радянської Влади.
1. Давати всебічну допомогу цивільним і військовим органам Радянської Влади при виконанню ними їхніх обов'язків, підтримуючи всіма силами твердий революційний лад, охороняючи життя і безпечність голоти й її майно.
2. Піклуватися про цілість добра Республіки, радянського господарства, лісів, садків, громадських будинків, шкіл, бібліотек, млинів, заводів, фабрик, досвідніх станцій і ланів, злучних і прокатних пунктів і т. и.
3. Наглядати за тим, щоб у виборчі органи не увіходили куркулі й инші особи, що не мають, згідно з конституцією, права вибору.
4. Негайно повідомляти органи Радянської Влади про вселякі ворожі виступи й про підготування до змов і заколотів.
5. Наглядати, щоб ніхто з селян не переховував бандитів, не подавав їм матеріяльної допомоги хлібом, підводами й инше, виказуючи сховачів і допоміжників бандитів судовій владі.
6. Брати участь у формуванні кадрів міліції і лісової охорони.
7. Вести рішучу боротьбу з самогонкою, вживаючи заходів до викриття винних і повідомляти про них органам довіді.
1. Всебічно сприяти найскорішому закінченню землевряджувальних робіт.
2. Беруча в свої руки ініціятиву в справі утворення колективних господарств, словом і дідом поширювати справу колективізації, як найкориснішу форму господарства, підносячи ідею недоцільности й шкоди, виділу з сільських громад груп незаможнього селянства на хутори, відруби й оселі, що мають наслідком ослаблення організації незаможнього селянства й втрату політичного й господарського впливу на решту членів товариства, а також організовувати зразкові форми колективного господарства.
3. Сприяти залісенню непридатних для сільсько-господарського обробітку земель, насадженню і зберіганню лісів, організовувати лісорозробчі артілі й инше.
4. Допомагати Держорганам в переведенні заходів що-до відновлення сільського господарства, зокрема, виявляти широку ініціятиву в справі робот що-до меліорації, лісорозведення, закріплення пісків і байраків і, у згоді з відповідними законами, брати участь і сприяти мобілізації населення для цієї мети.
5. Доглядати за додержанням законів про оренду земель на селі.
6. Допомогати державі в справі використування останнього на засадах оренди державного земельного майна, вказуючи на найбільш вигідних орендарів і наглядаючи за точним виконанням договірних з державою умов.
7. Увіходити на місцях у тісний звязок з робітничими комітетами радгоспів для широкого повідомлення селянства про значіння ролі радгоспів в справі поліпшення всього сільського господарства й задоволення культурно-господарських потреб селянства.
1. Всебічно допомагати й розвивати ініціятиву в справі впорядкування і поширення електричних установлень на селі, вжитку електрики у сільському господарстві й брати активну участь у організації товариств з обмеженою відповідальністю в справі електрофікації села.
2. Організувати продукційні товариства для виготовлення і полагодження сільсько-господарських знарядь і машин, а також сільсько-господарські посередницькі товариства для колективного збуту продуктів сільського господарства на внутрішньому й зовнішньому ринках, додержуючись правил, встановлених для внутрішньої й зовнішньої торговлі державних установ і підприємств.
3. Брати активну участь в організації сільсько-господарського кредиту, через набування на пильгових умовах паїв кредитових товариств, і брати активну участь у сільсько-господарській кооперації, а також пропагувати за втягнення середняків до товариства сільсько-господарського кредиту.
4. Брати активну участь у всіх формах кооперації, наглядаючи за її роботою і прямуючи до опанування нею в інтересах незаможнього селянства.
1. Брати участь у всіх місцевих належних органах, не вилучаючи органів губерняльного значіння при вироблюванні ними господарського й технічного плану що-до приймання, переховування, переробки й перевозу продуктів, одержуваних від населення, а також наглядати на місцях за правильним переведенням цього плану в життя.
2. Вселяко допомогати органам уряду в зборі єдиного сільсько-господарського податку, в справі боротьби зі зловживаннями, так поодинокого, як і масового характеру що-до стягання податків.
3. Контролювати стягання грошових зборів і податків на місцеві потреби, а також намічати з свого складу кандидатів на посади місцевих збірачів і волосних фінансових агентів.
1. Прагнути до того, щоб наблизити селян до Радянського будівництва й до справ державного управління через участь в роботах Робітниче-Селянської Інспекції, в ревізіях й обслідуваннях Радянських установ на селі й місті.
1. Брати участь у складанні списків кандидатів на виборчі судові посади.
2. Вживати заходів до захисту інтересів незаможнього селянства на суді так в справах цивільних, як і в справах кримінальних.
3. Допомогати судовим органам в справах викриття злочинів і виказу злочинців на суді.
1. Допомагати будівництву Червоної Армії всіма силами, зокрема — шляхом приняття й виконання цілковито шефських обов'язків над частинами Червоної Армії.
2. Допомогати будівництву Червоної Повітряної й Морської Флоти, а також організувати серед незаможнього селянства збори матеріяльних засобів на організацію червоних озброєних сил.
3. Допомагати всіма заходами формуванню міліційних частин і викорінювати в своїх селах вселякі ухили від явки до війська.
4. Допомагати переведенню загального військового навчання на місцях.
5. Підтримувати через комнезами й комітети взаємодопомоги на селі родини своїх односельчан, що пішли до армії, так матеріяльно, як і робітничою силою.
1. Брати участь на педагогичних радах і комісіях, брати участь в організації нових трудових шкіл, садків і дитячих будинків на селі.
2. Допомогати переведенню заходів в справі ремонту й постачання палива шкільно-виховальним установам так Соцвиху, як і Профосвіти, що є на селі.
3. Допомагати наділенню шкіл, дитячих будинків потрібною землею, реманентом і допомагати їм в переведенні засівної кампанії (арт. арт. 109, 115 Кодексу Законів про Народню Освіту).
4. Брати участь в приймальних комісіях з тим, щоб в першу чергу туди увійшли діти пролетарів і селянської голоти (арт. арт. 372, 398, 437 і 505 Кодексу Законів про Народню Освіту).
5. Брати участь в комісії для звільнення від плати за навчання і для подання незаможнім учням соціяльного забезпечення.
6. Здійснювати контроль і нагляд за охороною безпритульних дітей так в дитячих установах, як і за тими, що перебувають по-за ними й за тими, що їх патронує місцеве селянство.
7. Провадити договірну кампанію щодо утримання сільськими громадами вже існуючих шкіл і відкриття нових.
8. Уважно наглядати за роботою вчителів і всебічно підтримувати тих з них, які щиро прагнуть працювати на користь трудящих.
9. Допомагати заснуванню сільських і волосних стипендій в школах Профосвіти на умовах, щоб стипендіяти, після закінчення курсу, певний час працювали в тому селі чи волості, що його підтримувало.
10. Виявляти найбільшу самостійність в царині освітньої роботи, вилучаючи зі складу комітету того, хто не буде активним учасником будь-якого освітнього товариства чи установи.
11. Організувати широку кампанію передплати книг і газет, щоб не було села, де-б селянин не міг одержати потрібну йому довідку з сільської бібліотеки, щоб не було незаможника, який не читав би газети.
12. Щоб найбільш забезпечити політичний вплив незаможнього селянства на сільське життя, незаможне селянство мусить боротися проти навчання в дусі національної ворожнечі, петлюрівщини й антисемітизму, а так само боротися з неписьменністю, неввічливістю й забобонами, не дозволяючи проникнути в школи впливу дідичів, капіталістів, куркулів і духівництва та викладання релігійних навчань.
Харків, дня 5-го грудня 1923 р.
Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Секретар ВУЦВК
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
