ЗУРРСУУ/1923/1/41/Про зміну арт. арт. 3 і 4 постанови ВУЦВК від 22-го серпня 1923 р. «Про порядок надання чинности загальноспілковому законодавству»

Матеріал з Вікіджерел
< ЗУРРСУУ‎ | 1923‎ | 1‎ | 41
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗУРРСУУ/1923/1/41 (1923
Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР
Про зміну арт. арт. 3 і 4 постанови ВУЦВК від 22-го серпня 1923 р. «Про порядок надання чинности загальноспілковому законодавству»
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей документ втратив чинність.
Підстава: Про час надання чинности законам і розпорядженням Уряду УСРР, розпорядженням урядництв УСРР, а також про оголошення законів Уряду Союзу РСР у «Вістях ВУЦВК»

540. Про зміну арт. арт. 3 і 4 постанови ВУЦВК від 22-го серпня 1923 р. „Про порядок надання чинности загальноспілковому законодавству“.

Змінюючи свою постанову від 22-го серпня 1923 р. „Про порядок надання чинности загальноспілковому законодавству на території УСРР“ (Зб. Уз. 1923 р., ч. 32, арт. 470), Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народніх Комісарів постановляють:

Викласти арт. арт. 3 і 4 постанови ВУЦВК від 22-го серпня 1923 року „Про порядок надання чиности загальноспілковому законодавству на території УСРР“ так:

„Арт. 3. Найважливіші декрети й постанови законодавчих органів СРСР, негайно після оголошення їхнього російського й українського текстів, належить оголошувати в установленому порядкові, нарівні з декретами й постановами УСРР у „Вістях ВУЦВК“.

„Арт. 4. Оголошування декретів і постанов законодавчих органів СРСР у „Вістях ВУЦВК“ покласти на Народній Комісаріят Юстиції“.

Харків, дня 5-го грудня 1923 р.

Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету

Голова Ради Народніх Комісарів

Секретар ВУЦВК

Оголошено в „Вістях ВУЦВК“ від 20 грудня 1923 р., ч. 287.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).