ЗУРРСУУ/1923/1/32/Про порядок надання чинности загальносоюзному законодавству на території УСРР

Матеріал з Вікіджерел
< ЗУРРСУУ‎ | 1923‎ | 1‎ | 32
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗУРРСУУ/1923/1/32 (1923
Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Про порядок надання чинности загальносоюзному законодавству на території УСРР
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей документ втратив чинність.
Підстава: Про час надання чинности законам і розпорядженням Уряду УСРР, розпорядженням урядництв УСРР, а також про оголошення законів Уряду Союзу РСР у «Вістях ВУЦВК»
Це не поточна редакція документа.
Перейти до поточної? {{{1}}}
Підстава до редакції документа: Про зміну арт. арт. 3 і 4 постанови ВУЦВК від 22-го серпня 1923 р. «Про порядок надання чинности загальноспілковому законодавству»

470. Про порядок надання чинности загальносоюзному законодавству на території УСРР.

В звязку з утворенням Союзу Радянських Соціялістичних Республік, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет, в розвиток постанови ЦВК СРСР від 13 липня 1923 р. („Известия ЦИК СССР“ за 1923 р., ч. 156) і зміняючи постанову ВУЦВК від 22 лютого 1921 р. „Про час набування законами__PAGESEPARATOR__чинности“ (Зб. Уз. 1921 р., ч. 3, арт. 81) і від 7 березня 1923 р. „Про порядок оголошення законодавчих актів“ (Зб. Уз. 1923 р., ч. 8, арт. 134), постановляє:

1. Декрети та постанови законодавчих органів СРСР набувають на території УСРР чинности й виконуються негайно після одержання в УСРР їхнього офіційного тексту, оскілько в ціх декретах і постановах не зазначено иншого речинця. В останньому разі вони набувають чинности в речинець, що в них зазначено.

2. За офіційний текст декретів і постанов законодавчих органів СРСР вважається виклад їх у розділі „Чинности та роспорядження Уряду СРСР“ часопису „Известия ЦИК СССР“, або в „Вестнике ЦИК, Совнаркома и СТО Союза ССР“, а також у відповідній частині газети „Вісті ВУЦВК“ або в Збірнику Узаконень УСРР.

Примітка. Коли видання, зазначені в цьому артикулі одержуються не одночасно, то зазначені декрети й постанови набувають чинности з моменту одержання будь-якого одного з зазначених видань.

3. Всі декрети й постанови законодавчих органів СРСР, негайно після їх одержання, оголошуються в установленому порядку, нарівні з декретами й постановами УСРР, у „Вістях ВУЦВК“ і в Збірнику Узаконень УСРР.

Примітка. Декрети й постанови законодавчих органів СРСР і спеціяльно видані для будь-якого члена Спілки РСР і не призначені до чинности на Україні, не підлягають оголошенню в УСРР у встановленому для законів порядку.

4. Оголошування декретів і постанов законодавчих органів СРСР у „Вістях ВУЦВК“ і Збірнику Узаконень УСРР, покласти на Народній Комісаріят Юстиції УСРР.

5. Коли в декреті або постанові законодавчих органів СРСР нема вказівок на декрети й постанови УСРР, що зміняються або касуються вищезгаданим декретом або постановою, то Народній Комісаріят Юстиції обов'язаний, негайно, у згоді з належним відомством, подати до Раднаркому проект постанови, що містив би в собі вказівки про те, які з раніш виданих декретів і постанов або в якій частині касуються новим декретом або постановою СРСР.

м. Харків, дня 22-го серпня 1923 р.

За Голову Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету

За Секретаря ВУЦВК

Лобанов.

Оголошено в „Вістях ВУЦВК“ від 13 вересня 1923 р., ч. 204.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).