ЗУРРСУУ/1925/1/11/Про доповнення арт. 477 Кримінально-Процесуального Кодексу УСРР

Матеріал з Вікіджерел
< ЗУРРСУУ‎ | 1925‎ | 1‎ | 11
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗУРРСУУ/1925/1/11 (1925
Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету й Ради Народніх Комісарів УСРР
Про доповнення арт. 477 Кримінально-Процесуального Кодексу УСРР
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

89. Про доповнення арт. 477 Кримінально-Процесуального Кодексу УСРР.

Доповнюючи Кримінально-Процесуальний Кодекс УСРР (Зб. Уз. 1922 р., ч. 41, арт. 598), Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народніх Комісарів постановили:

Арт. 477 Кримінально-Процесуального Кодексу УСРР (Зб. Уз. 1922 р., ч. 41, арт. 598) доповнити приміткою такої редакції:

«Примітка. Умовно-дотермінове звільнення червоноармійців, засуджених загальними судами, від відбуття заходів соціяльного захисту, вжитих до них у формі віддачі у штрафні частини, переводять військові трибунали, що в їхньому районі перебувають відповідні штрафні частини, з тим що військовим трибуналам надається право постановляти в таких справах про дотермінове звільнення на підставі копій з вироку, не вимагаючи оригіналів справ».

Харків, дня 13 березня 1925 р.

Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету

Голова Ради Народніх Комісарів УСРР

Секретар ВУЦВК

Оголошено в „Вістях ВУЦВК“ 27 березня 1925 р., ч. 69.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).