забасувати

забасувати

Забасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Зміев. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Забасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы, *загарцевать. Сл. Нік. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Змиев. у. *3) Запеть басом. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28