Перейти до вмісту

заволічка

Матеріал з Вікіджерел
заволічка

Заволі́чка, ки, ж. 1) = Волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовинʼѣ. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза. Рудч. Чп. 250.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Заволі́чка, ки, ж. 1) = Волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешек или веревочка, которыми в ярме прикреплены вверху сні́зки к чашови́нʼе. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которым стянута оковка обода (вірва́нт) в колесе воза. Рудч. Чп. 250.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28