Закон УРСР від 4.3.1944 «Про утворення союзно-республіканського Народного Комісаріату Закордонних справ УРСР»

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВВР/1944/6
Президія Верховної Ради Української РСР
Київ: 1944
Про утворення союзно-республіканського Народного Комісаріату Закордонних справ УРСР
Відомості Верховної Ради УРСР, 1944, № 6, с. 14–16
Закон
Про утворення союзно-республіканського Народного Комісаріату Закордонних справ УРСР

У відповідності з законом, схваленим Верховною Радою Союзу РСР «Про надання союзним республікам повноважень в галузі зовнішніх зносин і про перетворення в зв'язку з цим Народного Комісаріату Закордонних справ з загальносоюзного в союзно-республіканський Народний Комісаріат», Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

1. Затвердити утворення союзно-республіканського Народного Комісаріату Закордонних справ УРСР.

2. Внести до Конституції УРСР такі доповнення:

а) Доповнити Конституцію УРСР статтею 15-б такого змісту:

«Стаття 15-б. УРСР має право вступати в безпосередні зносини з іноземними державами, складати з ними угоди і обмінюватись дипломатичними і консульськими представниками;

б) Доповнити статтю 19 Конституції УРСР пунктом «ч» такого змісту:

«ч) Встановлює представництво УРСР в міжнародник зносинах».

в) Доповнити статтю 30 Конституції УРСР пунктами «з» та «і» такого змісту:

«з) Призначає і відкликає повноважних представників УРСР в іноземних державах»;
«і) Приймає довірчі і відкличні грамоти акредитованих при ній дипломатичних представників іноземних держав»;

г) Доповнити статтю 43 Конституції УРСР пунктом «ж» такого змісту:

«ж) Здійснює керівництво в галузі зносин УРСР з іноземними державами, виходячи з загально встановленого Союзом РСР порядку у взаємовідносинах союзних республік з іноземними державами».

д) Доповнити статтю 45 Конституції УРСР після слова «Оборони» словами «Закордонних справ», виклавши цю статтю так: «Стаття 45. Рада Народних Комісарів УРСР утворюється Верховною Радою УРСР в складі:

Голови Ради Народних Комісарів УРСР;
Заступників голови Ради Народних Комісарів УРСР;
Голови Державної планової комісії УРСР;
Народних Комісарів УРСР:
Харчової промисловості;
Рибної промисловості;
М'ясної і молочної промисловості;
Легкої промисловості;
Текстильної промисловості;
Лісової промисловості;
Промисловості будівельних матеріалів;
Земельних справ;
Зернових і тваринницьких радгоспів;
Фінансів;
Торгівлі;
Внутрішніх справ;
Державної безпеки;
Юстиції;
Охорони здоров'я;
Освіти;
Місцевої промисловості;
Комунального господарства;
Соціального забезпечення;
Місцевої паливної промисловості;
Автомобільного транспорту;
Державного контролю;
Оборони;
Закордонних справ;
Начальника Управління в справах мистецтв;
Уповноважених загальносоюзних Народних Комісаріатів».

е) Доповнити статтю 48 Конституції УРСР після слова «Оборони» словами «Закордонних справ», виклавши цю статтю так:

«Стаття 48. До союзно-республіканських Народних Комісаріатів УРСР належать Народні Комісаріати УРСР:

Харчової промисловості;
Рибної промисловості;
М'ясної і молочної промисловості;
Легкої промисловості;
Текстильної промисловості;
Лісової промисловості;
Промисловості будівельних матеріалів;
Земельних справ;
Зернових і тваринницьких радгоспів;
Фінансів;
Торгівлі;
Внутрішніх справ;
Державної безпеки;
Юстиції;
Охорони здоров'я;
Державного контролю;
Оборони;
Закордонних справ».


Голова Президії Верховної Ради УРСР

Секретар Президії Верховної Ради УРСР

м. Київ,
4 березня 1944 р.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).